Історія і сьогодення

Інститут точних наук і економіки, створений у 2017 році на базі фізико-математичного факультету, є спадкоємцем одного із найстаріших закладів  в історії Ніжинської вищої школи. У 1832 році на базі колишньої Гімназії вищих наук було створено фізико-математичний ліцей князя Безбородька. Незважаючи на те, що фізико-математичний ліцей проіснував лише 8 років, його діяльність становить самобутню сторінку в літописі становлення вищої фізико-математичної освіти на теренах України.

Вихованці ліцею Д.І. Журавський та П.І. Собко відомі як видатні інженери в царині будівництва та залізничної справи, О.С. Афанасьєв-Чужбинський – видатний український письменник та етнограф, брати Сементовські – відомі діячі української культури, М.М. Лазаревський – близький приятель Т.Г. Шевченка, М.І. Миклуха – батько відомого мандрівника та вченого М.М. Миклухи, генерал-лейтенант В.В. Каталей та  полковник К.С. Фрейнд – герої російсько-турецької війни.

У 1840-1919 рр., коли Ніжинська вища школа мала статус юридичного ліцею та історико-філологічного інституту, фізико-математична освіта відігравала допоміжну роль, пов’язану з підготовкою «…способных делопроизводителей в нижних и средних инстанциях судебных мест» та вчителів класичних гімназій.

З вересня 1921 р. в Ніжині почав функціонувати інститут народної освіти (НІНО). Учителів математики й фізики готували на факультеті соціального виховання (відділ математики й фізики) викладачі фізико-математичної кафедри, яка була утворена 28.09.1922 року. У різні роки на кафедрі працювали Г.Ф. Костецький, М.Г. Булаєвський, С.П. Гуринов, І.І. Лебедєв, М.С. Кармінський, А.М. Соломаха, М.О. Сергієв, професори Н.І. Ахієзер та В.М. Ковальов, П.Г. Халявенко, О.Г. Костриця. Керував кафедрою з 1922 до 1933 рік Петро Олександрович Бєльський.

У жовтні 1932 року НІНО був реорганізований у педагогічний інститут професійної освіти, який мав готувати вчителів з окремих предметів, які викладалися в навчальних закладах різних типів. В навчальних планах фізико-математичного відділу, крім дисциплін фізико-математичного циклу, з’явилися ще й предмети технічного профілю. Це спричинило поділ фізико-математичної кафедри на дві: математики й фізики (1933 р.).

На початку 1934/1935 навчального року завершився процес трансформації окремих відділів у факультети. На базі фізико-математичного відділу було створено фізико-математичний факультет з двома кафедрами: механіко-математичною та фізики й політехнізації. Навчальний план передбачав вивчення математичного аналізу, вищої алгебри, теорії множин, основ сучасної алгебри, основ геометрії, аналітичної геометрії, диференціальної геометрії, нарисної геометрії, теорії ймовірностей, фізики, експериментальної фізики, теоретичної механіки та ін. На математичну й фізичну спеціальності набирали по 50 студентів головним чином через Ніжинський, Прилуцький та Бахмацький робітфаки й навчали протягом чотирьох років.

Під час другої світової війни евакуювати інститут до м. Уральська не вдалося, бо ешелон з викладачами, співробітниками та студентами розбомбили фашисти. 15 вересня 1943 р. Ніжин було звільнено від окупантів, і вже 15 листопада інститут, і фізмат зокрема, поновили свою роботу, хоча за роки війни приміщення інституту було майже зруйноване, а меблі, обладнання, наочність та навчальні посібники або знищені, або пограбовані. Фізико-математичний факультет у 1944 р. закінчила лише одна особа. Але вже в 1944/1945 навчальному році на стаціонарному відділі навчалося 154 студенти, на заочному – 85.

Завдяки самовідданій праці кількох поколінь викладачів та студентів загальний рівень педагогічних кадрів, підготованих на фізико-математичному факультеті у радянський період його існування та у перші роки незалежності України, визначається державними установами й громадською педагогічною думкою як ґрунтовний, а їх діяльність – творчою.

Інститут може пишатися тисячами чесних і відданих професії випускників радянської доби –майстрів педагогічної справи, серед яких Герой Соціалістичної Праці, заслужений вчитель УРСР І.А. Коровай, лауреат Ленінської премії А.І. Грисюк, заслужені вчителі УРСР та України Ф.Г. Гончарук, О.П.Дупло, Л.В. Назаренко, В.С. Михайленко, К.Г. Лавренко, М.В. Данько, О.П. Петренко, О.М. Копиловський, М.П. Галата. Десятки випускників факультету протягом цього періоду історії факультету захистили докторські та кандидатські дисертації, отримали вчені звання професора або доцента.

У 1996 році при теперішній кафедрі  вищої математики було відкрито аспірантуру зі спеціальності «Диференціальні рівняння». У 1997/1998 навчальному році на факультеті почали готувати магістрів із спеціальності «Педагогіка й методика середньої освіти. Математика». Станом на 2005 рік професорсько-викладацький колектив факультету мав у своєму складі близько 60% докторів і кандидатів наук.

З 2004 року, коли Ніжинська вища школа здобула статус класичного університету, на факультеті розпочалася підготовка бакалаврів, а потім і магістрів з класичних спеціальностей – соціальної інформатики та прикладної фізики. Початок «класичного» періоду в історії факультету характеризується швидким розвитком його навчально-наукового потенціалу, значною мірою обумовленим активною участю у ряді міжнародних освітніх проектів за програмами Європейського Союзу Темпус та Еразмус+. Так, унаслідок реалізації ініційованого викладачами міжнародного проекту Tempus «Освітні вимірювання, адаптовані до стандартів ЄС», на факультеті розпочалася підготовка фахівців за унікальною магістерською програмою «Освітні вимірювання». Кадровий склад факультету було поповнено двома докторами наук – знаними фахівцями у галузі математики. Налагоджено плідні наукові та освітні зв’язки з університетами Швеції, Італії, Фінляндії, Німеччини, Угорщини, Греції, Литви, Марокко, Тунісу. Завідувач кафедри інформаційних технологій і аналізу даних є афілійованим професором Королівського технологічного інституту м. Стокгольма.

У 2017 році фізико-математичний факультет реорганізовано у навчально-науковий Інститут точних наук і економіки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Пріоритетами інституту є виведення на новий якісний рівень наукової роботи, орієнтація у навчальному процесі на парадигму «навчання, орієнтованого на дослідження» та інші новітні підходи і методики, інтернаціоналізація навчально-наукової діяльності.

В інституті діє п’ять підрозділів:

  • Кафедра математики та економіки
  • Кафедра інформаційних технологій і аналізу даних
  • Кафедра фізики
  • Науково навчальна лабораторія освітньої аналітики
  • Науково-навчальна лабораторія ІЧ-спектроскопії

Здійснюється підготовка бакалаврів за трьома класичними спеціальностями:

  • Комп’ютерні науки
  • Економіка
  • Прикладна фізика та наноматеріали

та трьома предметними спеціальностями педагогічної спеціальності «Середня освіта»:

  • Математика
  • Фізика
  • Інформатика

Підготовка фахівців освітнього рівня магістр здійснюється за усіма переліченими спеціальностями, а також за спеціальністю «Освітні, педагогічні науки» (спеціалізація «Освітні вимірювання»).

Як своєрідний майданчик для впровадження новітніх підходів і методик в науці і освіті Інститут виконує важливі функції в Ніжинській вищій школі. Зокрема, він відіграє чільну роль у впровадженні в університеті новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери діяльності університету.

Дізнайтеся більше:

FacebookTwitterGoogle+