МИНУЛЕ І СЬОГОДЕННЯ ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Матеріал колишнього декана факультету (1984-2012) В.О. Аніщенка

Фізико-математичний факультет – один з найстаріших у Ніжинський вищій школі. Його літопис починається в 1832 році, коли на базі колишньої Гімназії вищих наук було створено фізико-математичний ліцей князя Безбородька. У 1832 році на базі колишньої Гімназії вищих наук було створено фізико-математичний ліцей князя Безбородька. 7 жовтня 1832 р. (за старим стилем) імператор Микола І затвердив статут Ліцею, а незабаром, 31 жовтня, був опублікований указ про затвердження статуту ліцею та його штатного розпису. У відповідності зі статутом “…сие заведение предназначается собственно для высших наук; к слушанию лекций допускаются молодые люди, кончавшие с успехом полный гимназический курс ученья” [1, стп. 411].

Статут Ліцею князя Безбородька передбачав вивчення протягом трьох років Закону Божого, чистої та прикладної математики, фізики, хімії з технологією, природничої історії, російської словесності, всесвітньої й російської історії та статистики, німецької й французької мови та словесності.

Для забезпечення навчального процесу були створені кафедри чистої математики, прикладної математики, фізики, хімії та технології, природничої історії, російської історії та статистики [2, Штаты и приложения, с. 15].

Загальне керівництво Ліцеєм покладалося на Раду, до складу якої входили директор і всі професори.

Поява фізико-математичного ліцею в Ніжині пов’язана з особою його почесного попечителя графа Олександра Григоровича Кушельова-Безбородька. Сам граф виховувався у ліцейському пансіоні, який був тісно пов’язаний з Царськосільським ліцеєм. Один з біографів графа писав, що йому будь-що хотілося перетворити Гімназію вищих наук у ліцей, який би міг зрівнятися з університетами й залишатися водночас закритим навчальним закладом.

Вибір фізико-математичного профілю Ліцею був пов’язаний з науковими уподобаннями О.Г. Кушельова-Безбородька. Ще будучи юнаком, О.Г. Кушельов-Безбородько приватно слухав лекції з експериментальної фізики професора Головного педагогічного інституту в Санкт-Петербурзі Василя Григоровича Кукольника, який згодом і, зрозуміло, зовсім не випадково був призначений першим директором Гімназії вищих наук.

Для поглиблення знань з математики й фізики молодий граф успішно використав і поїздку з дипломатичною місією до Вюртемберзького королівського двору ( 1818-1819 рр.). У листах до батька графа Григорія Григоровича Кушельова син писав, що у Дерпті він познайомився з професорами математики й права, слухав лекції економіста Сея з політичної економії та Бенджаміна Константа з політичних і математичних дисциплін, а також лекції з фізики й натуральної історії. Батько О.Г. Кушельова-Безбородька заохочував захоплення сина фізико-математичними науками й радив йому отримати диплом доктора з математики й фізики в якомусь німецькому університеті.

Ліцей був проміжною ланкою між гімназією й університетом. Проте курс навчання в ліцеї був коротшим, а переваги, які надавалися випускникам, гарантували їм забезпечене існування. Випускники Ліцею мали право на 14-й клас при влаштуванні на цивільну службу, а на одержання першого офіцерського звання такі ж права, як і студенти університетів.

Фізико-математичний ліцей мав досить добру матеріальну базу. У бібліотеці було 6612 книг ( 2070 назв видань). Фізичний кабінет був обладнаний відповідно до вимог того часу. У кабінеті налічувалося 107 приладів, з яких 24 призначалося для вивчення загальної фізики, 39 – механіки й молекулярної фізики, 28 – електрики й магнетизму, 16 – оптики.

12 приладів налічувалося в математичному й механічному кабінетах. Були також ентомологічна, зоологічна колекції й колекція гірських порід та мінералів [3].

У різні роки професорські кафедри в Ліцеї очолювали К.А. Будзинський (прикладна математика), К.-Г. Купфер (чиста математика), І.Я. Скальський (фізика й хімія), А.Л. Андржієвський (природничі науки), М.Ф. Соловйов (природна історія), К.А. Моісеєв (російська словесність, історія та статистика). Директорами Ліцею були Д.О. Ясновський (1832-1835 рр.) та Х.А. Екеблад (1835-1840 рр.).

Вирішальним чинником, який вплинув на подальшу долю фізико-математичного ліцею князя Безбородька та його реформування в юридичний ліцей, було відкриття в 1834 р. Київського університету Св. Володимира, до складу якого входило фізико-математичне відділення (“второе отделение философского факультета.”). Молоді люди віддавали перевагу близько розташованому Київському університету, оскільки університетський диплом гарантував їм на службі посаду, яка відповідала Х – ХІІ класу “ Табеля о рангах”, у той час як випускник Ніжинського ліцею міг розраховувати лише на ХІV клас.

Відтоку студентів із ліцею сприяла також постанова “О причислении ко 2 разряду по чинопроизводству лиц, не кончивших курса учения в Высших учебных заведениях.” Ліцеїсти, які залишали ліцей “не по предосудительным мотивам”, мали право поступати на службу, користуючись тими ж  правами, що й випускники ліцею. Особливої руйнації студентському контингенту фізико-математичного ліцею завдав дозвіл міністра освіти приймати до університету Св. Володимира студентів ліцею князя Безбородька без вступних іспитів (1837 р.) [4].

Височайше повеління, за яким професорам ліцею дозволялося переходити до університетів без випробування на вчений ступінь доктора (1836 р.), створило в ліцеї й кадрові проблеми. Так, у 1836 р. з шести професорів, передбачених статутом, у Ліцеї був лише один, а вступників до Ліцею в 1839 р. взагалі не було [5].

Незважаючи на те, що фізико-математичний ліцей проіснував лише 8 років, його діяльність становить самобутню й мало вивчену сторінку в літописі становлення вищої фізико-математичної освіти на теренах України.

За час існування фізико-математичного ліцею з його стін вийшло близько 150 вихованців; з них 60 пішли офіцерами до війська, переважно в артилерію. Інші 60 служили в різних цивільних відомствах. Частина випускників взагалі ніде не служила, хіба що на виборних посадах: предводителями, почесними попечителями навчальних закладів, повітовими суддями тощо.

Вихованці ліцею Д.І. Журавський та П.І. Собко відомі як видатні інженери в царині будівництва та залізничної справи, О.С. Афанасьєв-Чужбинський – видатний український письменник та етнограф, брати Сементовські – відомі діячі української культури, М.М. Лазаревський – близький приятель Т.Г. Шевченка, М.І. Миклуха – батько відомого мандрівника та вченого М.М. Миклухи, В.В. Каталей – генерал-лейтенант, командир третьої гвардійської піхотної дивізії, герой російсько-турецької війни, К.С. Фрейнд – полковник, командир Празького резервного піхотного полку, який героїчно воював на Малаховому кургані під Севастополем.

У 1840-1919 рр., коли Ніжинська вища школа мала статус юридичного ліцею та історико-філологічного інституту, фізико-математична освіта відігравала допоміжну роль, пов’язану з підготовкою “…способных делопроизводителей в нижних и средних инстанциях судебных мест” та вчителів класичних гімназій.

Учинений більшовиками в Петрограді Жовтневий (1917 р.) переворот негативно позначився на діяльності історико-філологічного інституту. В умовах громадянської війни та хаотичної зміни влади навчальний процес украй занепав. Суттєво постраждала й матеріальна база навчального закладу.

Після встановлення в Ніжині радянської влади розпочалося реформування історико-філологічного інституту (1920 р.). Спеціально створена для цього комісія запропонувала утвердити на базі колишнього інституту чотири нові інститути (факультети): фізико-математичний, природничий, гуманітарний і педагогічний, які вкупі називатимуться науково-педагогічним інститутом. Два з чотирьох інститутів (факультетів), а саме, гуманітарний та педагогічний, були навіть відкриті. Проте Наркомос України не затвердив Статут Науково-педагогічного інституту (грудень 1920 р.), і з вересня 1921 р. в Ніжині почав функціонувати інститут народної освіти(НІНО).

Учителів математики й фізики готували на факультеті соціального виховання (відділ математики й фізики) викладачі фізико-математичної кафедри, яка була утворена 28.09.1922 року. У різні роки на кафедрі працювали Г.Ф. Костецький, М.Г. Булаєвський, С.П. Гуринов, І.І. Лебедєв, М.С. Кармінський, А.М. Соломаха, М.О. Сергієв, професори Н.І. Ахієзер та В.М. Ковальов, П.Г. Халявенко, О.Г. Костриця. Керував кафедрою з 1922 до 1933 рік Петро Олександрович Бєльський.

У жовтні 1932 року НІНО був реорганізований у педагогічний інститут професійної освіти, який мав готувати вчителів з окремих предметів, які викладалися в навчальних закладах різних типів. Узятий урядом курс на політехнізацію    школи призвів до того, що в навчальних планах фізико-математичного відділу, крім дисциплін фізико-математичного циклу, з’явилися ще й предмети технічного профілю. Це спричинило поділ фізико-математичної кафедри на дві: математики й фізики (1933 р.).

На початку 1934/1935 навчального року завершився процес трансформації окремих відділів у факультети. На базі фізико-математичного відділу було створено фізико-математичний факультет з двома кафедрами: механіко-математичною та фізики й політехнізації. Навчальний план передбачав вивчення математичного аналізу, вищої алгебри, теорії множин, основ сучасної алгебри, основ геометрії, аналітичної геометрії, диференціальної геометрії, нарисної геометрії, теорії ймовірностей, фізики, експериментальної фізики, теоретичної механіки і т. д. Так, у 1936 – 1939 рр. аналітичну геометрію читав А.М. Соломаха, вищу алгебру, теорію множин, теорію чисел, основи сучасної алгебри, методику математики – доцент Ю.О. Кікець, диференціальні рівняння, теорію функцій дійсної змінної, теорію ймовірностей, теорію і практику обчислень – М.С. Кармінський, вищу геометрію, геометричні перетворення, рисування з елементами нарисної геометрії – доцент К.Г. Титов, математичний аналіз – доценти К.С. Делій, М.Д. Гройсер, методику математики – доцент К.С. Делій, елементарну математику – В.А. Воловник, теоретичну механіку – Л.О. Савченко, експериментальну фізику та фізику – І.Ф. Лобода та А.Г. Міхацький, астрономію – А.Г. Міхацький.

На математичну й фізичну спеціальності набирали по 50 студентів головним чином через Ніжинський, Прилуцький та Бахмацький робітфаки й навчали протягом чотирьох років.

Матеріальна база факультету була вкрай бідною. Математичного кабінету не було взагалі. Фізичний кабінет та лабораторії були майже порожні. Найскладнішими приладами були катетометр та сферометр, які використовували при вивченні деформації та для вимірювання кривизни поверхонь.

Сталінські репресії передвоєнних років не обминули й фізико-математичний факультет. А.М. Соломаха розповідав, що один із студентів звинуватив його в тому, що він “…розбив його пролетарське серце …”, поставивши незадовільну оцінку з математики. Цього абсурдного звинувачення виявилося досить, аби Антон Матвійович провів кілька місяців у в’язниці.

22 червня 1941 р. розпочалася друга світова війна. Евакуювати інститут до м. Уральська не вдалося, бо ешелон з викладачами, співробітниками та студентами розбомбили фашисти.

Чимало викладачів та студентів були мобілізовані до війська. Але не всі вони повернулися з фронтів Другої Світової. Загинув декан факультету у передвоєнні роки Іван Федорович Лобода, завідувач кафедри математики Леонід Олексійович Савченко, чимало викладачів, студентів, колишніх випускників факультету, серед яких Петро Федорович Пампура, житель села Безуглівки (випуск 1938 р.). За особисту мужність і героїзм П.Ф. Пампура був нагороджений двома орденами Леніна (другим посмертно за визволення      м. Ольштин), орденом Червоного Прапора та двома орденами Червоної Зірки.

У 1942 р. загинула випускниця факультету перша Заслужена вчителька школи УРСР на Ніжинщині Марія Олексіївна Березюк, яка залишилася на окупованій території для роботи в підпіллі. Випускник 1941 р., згодом ассистент кафедри фізики, Іван Якович Довгоброд воював у партизанському загоні.

15 вересня 1943 р. Ніжин було звільнено від окупантів, і вже 15 листопада інститут, і фізмат зокрема, поновили свою роботу, хоча за роки війни приміщення інституту було майже зруйноване, а меблі, обладнання, наочність та навчальні посібники або розтрощені, або пограбовані. Загальні збитки за час окупації склали понад 5 млн. крб. Вартість обладнання, що залишилося після визволення, ледве сягала 4203 крб.

У 1943/1944 навчальному році на перший курс стаціонарного відділення було зараховано без вступних екзаменів 55 студентів, на другому й третьому курсах навчалося 17 і 16 студентів відповідно. Заочно навчався 41 студент. Загалом на всі факультети набрали близько 320 першокурсників. Фізико-математичний факультет у 1944 р. закінчила лише одна особа – Н.Т. Метліна, яка згодом стала дружиною А.С. Одарича.

Умови для навчання перші три роки були жахливими. Заняття на факультеті проводили у восьми більш-менш придатних для роботи аудиторіях південного крила корпусу. Аудиторії не опалювались і не освітлювалися. Меблів та дощок не було. Саме у таких неймовірно складних умовах розпочали роботу декан факультету А.М.Соломаха, завідуючі кафедрами математики й фізики М.С. Кармінський та А.Г. Міхацький, викладачі І.О. Карханін, В.А Первушова, В.П. Зубко, Г.Б. Фрідкіна, Г.Р. Трухан, О.І .Козакова, Г.О. Шарамко, В.П. Руденко.

Надзвичайно складними у воєнні та перші повоєнні роки були й побутові умови студентів. Так, у 1947/1948 навчальному році з 360 студентів факультету в гуртожитку проживало лише 18. У кімнатах тіснилося по 10-15 студентів, на яких припадав 1 стіл та 3-4 стільці, не вистачало ліжок.

Проте набори на факультет зростали. Вже в 1944/1945 навчальному році на стаціонарному відділі навчалося 154 студенти, на заочному – 85. В.М. Савченко, випускник 1940 р., який з 1945 р. працював на кафедрах фізики та математики, а також деканом факультету в 1952 – 1955 рр., згадував: “Мне кажется, что студенты сороковых годов отличались трудолюбием и повышенным чувством ответственности. Достаточно, сказать, что после 18 часов в читальный зал уже можно было не приходить – все места будут заняты до позднего времени… В первые послевоенные годы студентами были люди, которые пережили все ужасы оккупации, а также фронтовики. И хотя условия были крайне тяжелыми, никого принуждать к учебе не приходилось. Все прямо рвались к знаниям. У многих студентов разрыв в учебе составлял 3 – 5 лет, некоторые из них на первом курсе с трудом получали удовлетворительные оценки, а заканчивали институт отличниками”.

Певні зрушення відбувалися й у напрямку поновлення матеріальної бази факультету. Так у 1945/1946 н. р. із виділених інституту 166708 крб. на обладнання кабінету фізики пішло 40052 крб.

Першого повоєнного навчального року до проблем, пов’язаних з матеріальною базою факультету, додалися й проблеми, викликані дефіцитом викладачів на кафедрах. З одинадцяти ставок на кафедрі математики було заповнено лише вісім, на кафедрі фізики з дев’яти – шість. Цього ж року на кафедру математики прийшов демобілізований з лав Червоної Армії В.М. Савченко, який у 1952-1956 рр. був деканом факультету, а на кафедру фізики – І.А. Харицький.

Інтенсивне поновлення у повоєнні роки народного господарства країни знайшло своє відображення й у житті Ніжинської вищої школи. На початок 1947/1948 н.р. було відремонтовано головний навчальний корпус, у 1949 р. – нинішній гуртожиток № 1; згодом, у 1960 р., збудовано гуртожиток № 2.

Викладачі факультету А.Г. Міхацький, І.А. Харицький були відзначені урядовими нагородами (1953 рік).

У різні роки факультет очолювали А.М. Соломаха, В.М. Савченко, А.Г. Міхацький, В.І. Солдатов, Ф.С. Харлан, Л.І. Нестеренко, С.М. Малюга, А.Д. Пашун. З 1984 року деканом факультету працює доц. В.О. Аніщенко.

Завдяки самовідданій праці кількох поколінь викладачів та студентів загальний рівень педагогічних кадрів, підготованих на фізико-математичному факультеті, визначається державними установами й громадською педагогічною думкою як ґрунтовний, а їх діяльність – творчою.

Факультет може пишатися тисячами чесних і відданих професії майстрів педагогічної справи, серед яких Герой Соціалістичної Праці, заслужений вчитель УРСР І.А. Коровай, лауреат Ленінської премії А.І. Грисюк, заслужені вчителі УРСР та України Ф.Г. Гончарук, О.П.Дупло, Л.В. Назаренко, В.С. Михайленко, К.Г. Лавренко, М.В. Данько, О.П. Петренко, О.М. Копиловський, М.П. Галата. Десятки випускників факультету захистили докторські та кандидатські дисертації, отримали вчені звання професора або доцента. До цієї когорти вихованців факультету належить і нинішній ректор університету, завідувач кафедри вищої математики, професор, доктор фізико-математичних наук, Заслужений працівник освіти України В.П. Яковець.

Випускники факультету працюють у навчальних закладах, на керівній роботі в органах народної освіти та державної виконавчої влади, у правоохоронних органах. Усього факультет підготував для народної освіти близько 10 тис. фахівців.

Однією з важливих передумов успішної підготовки майбутніх учителів математики, фізики, інформатики та економіки є кадрове забезпечення навчально-виховного процесу. Сьогодні професорсько-викладацький колектив факультету має у своєму складі близько 60% докторів і кандидатів наук. Для забезпечення надійного кадрового резерву в 1996 році при теперішній кафедрі  вищої математики було відкрито аспірантуру зі спеціальності 01.01.02. ”диференціальні рівняння”. Керує аспірантами завідувач кафедри професор В.П. Яковець. У 1997/1998 навчальному році на факультеті почали готувати магістрів із спеціальності “ Педагогіка й методика середньої освіти. Математика”.

Виходячи з реальних потреб сучасної школи, насамперед сільської, на базі спеціальності “математика” здійснюється підготовка студентів до викладання в загальноосвітніх навчальних закладах курсів фізики, інформатики та економіки в обсязі програм повної середньої загальноосвітньої школи. Сьогодні на факультеті склалося таке поєднання спеціальностей і спеціалізацій:

1. Математика й фізика;
2. Математика й інформатика;
3. Математика й економіка.

Для забезпечення навчального процесу на виконання наукових досліджень на факультеті функціонують три профільні наукові лабораторії та студентська наукова лабораторія, п’ять комп’ютерних класів, 17 навчальних лабораторій та кабінетів, обсерваторія.

За останні роки на факультеті щорічно навчається близько 650 студентів, з яких майже 200 на заочному відділенні. 45% студентів навчаються за кошти юридичних та фізичних осіб.

Підготовка майбутніх учителів математики, фізики, інформатики та економіки здійснюється на базі кафедр вищої математики, прикладної математики та інформатики, фізики, економічної теорії й політології.

Кафедра вищої математики (до 1999 р. – кафедра математики) була утворена в 1933 р. Керує кафедрою ректор університету, доктор фізико-математичних наук, професор В.П. Яковець. На кафедрі математики працює висококваліфікований  колектив викладачів – математиків, серед яких 69% мають вчені ступені та звання.

Кафедра працює над виконанням 4-х комплексних наукових тем:

1.  Наближені методи інтегрування диференціальних та інтегральних рівнянь
2.  Асимптотичне інтегрування лінійних систем диференціальних рівнянь з виродженням ( держбюджетна тема ).
3. Вдосконалення викладання математичних дисциплін в загальноосвітніх та вищих педагогічних навчальних закладах.

Кафедра має добре налагоджені наукові та методичні зв’язки зі спорідненими кафедрами Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного університету імені Миколи Драгоманова, Київського державного університету будівництва та архітектури, Чернігівського педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Підтримуються наукові зв’язки й із навчальними закладами, які знаходяться в близькому зарубіжжі: Московським державним університетом імені Михайла Ломоносова, Російським хіміко-технологічним університетом імені Дмитра Менделєєва, Білоруським державним університетом.

Особливо плідні наукові контакти склалися з інститутом математики НАН України.

Кафедра бере участь і в міжнародній науковій кооперації. Так, з 2000 року ведеться співпраця з Коледжем Освіти університету штату Айова (США) в рамках проекту “ Реформа та оновлення педагогічної освіти”, яка фінансується Державним департаментом США.

Мета проекту – сприяти реформі педагогічної освіти в Україні та США. Найголовніші напрямки реформування – упровадження нових інформаційних технологій, зокрема дистанційного навчання, у навчальний процес, створення й використання комп’ютеризованої комунікаційної мережі, підвищення кваліфікації викладачів університетів-партнерів, розвиток зв’язків між українськими та американськими університетами та школами, перетворення цих університетів на центри новаторських підходів до шкільного навчання, сприяння розвиткові наукових досліджень, написання нових підручників для шкіл, проведення конференцій тощо.

Кафедру прикладної математики та інформатики засновано в 1999 році відразу після надання Ніжинському державному педагогічному інституту статусу педагогічного університету. Основним завданням кафедри є забезпечення викладання навчальних дисциплін, пов’язаних здебільшого з електронно-обчислювальною технікою та її застосуванням. Зокрема, студентам фізико-математичних спеціальностей читаються курси з основ інформатики та обчислювальної техніки, комп’ютерних технологій, програмування, чисельних методів, шкільного курсу інформатики та методики її викладання, використання комп’ютерних технологій при викладанні математики в школі. Крім того, викладачі кафедри читають такі базові математичні дисципліни, як теорія ймовірностей і математична статистика, математична логіка, лінійне програмування, диференціальні рівняння з частинними похідними.

Магістранти та аспіранти поповнюють свої знання й навички з використання сучасних науково-дослідних та освітніх технологій і методик при вивченні курсів “Сучасні інформаційні технології навчання” та “Комп’ютерні інформаційні технології в освіті”. Кафедрою розроблено та впроваджено низку спеціальних курсів з вищої математики та комп’ютерних технологій, а також з прикладних проблем математики, зокрема в економіці, фінансах та банківській справі.

На кафедрі працює висококваліфікований колектив викладачів та співробітників – фахівців у галузі математики та інформатики, серед яких 46% кандидатів наук, доцентів. 5 викладачів кафедри закінчили механіко-математичний факультет або факультет кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка й мають базову математичну освіту. Три доценти пройшли стажування в університетах Європи та Сполучених Штатів Америки.

Завідує кафедрою з моменту її створення кандидат фізико-математичних наук, доцент В.С. Кладинога.

Останніми роками кардинально поліпшилась матеріально-технічна база кафедри. Обладнано найсучаснішою комп’ютерною технікою та аудіовізуальними засобами навчання аудиторію № 118, 4 комп’ютерні класи та лабораторію інформатики загальною кількістю 70 робочих місць. Усі робочі місця під’єднані до локальної комп’ютерної мережі університету й мають вихід в Internet через цілодобовий супутниковий канал зв’язку зі швидкістю 64 Кбіт/сек. до послуг викладачів та студентів мультимедійні та графічні проектори, проекційні панелі та екрани, телевізор, цифрова відеокамера,Web-камери, принтери та сканери. У кабінеті інформатики завжди можна знайти необхідну літературу та найсвіжіші періодичні видання на комп’ютерну тематику.

Кафедра проводить плідні наукові дослідження за двома колективними темами: “Методи дослідження багатовимірних детермінованих і стохастичних систем” та “Запровадження нових освітніх інформаційних технологій”, підтримуючи тісні контакти з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка (кафедра теорії ймовірностей і математичної статистики, кафедра теоретичної та прикладної механіки), Інститутом математики НАН України (відділ динаміки та стійкості багатовимірних систем), Київським національним педагогічним університетом імені Михайла Драгоманова (кафедра основ інформатики та обчислювальної техніки, кафедра методики викладання математики).

Кафедра бере активну участь у міжнародній науковій та освітній кооперації. Так, з 2000 р. ведеться співпраця з Коледжем Освіти університету штату Айова в рамках програми “Реформа та оновлення педагогічної освіти”: взаємний обмін досвідом, стажування викладачів, придбання обладнання, програмного забезпечення, літератури, проведення спільних наукових досліджень тощо.

З квітня 2002 р. кафедра репрезентує університет у європейському проекті “Поширення в освіту методів прикладної статистики для економіки”, що фінансується Європейською комісією за програмою TEMPUS-TACIS. Окрім Ніжинського педагогічного університету, в проекті також беруть участь Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Ужгородський державний університет, Інститут статистики Держкомстату України, Малардаленський університет (м. Естерос, Швеція), Стокгольмський університет (Швеція), Гельсінський університет (Фінляндія).

Кафедра прикладної математики активно працює в загальноуніверситетській системі надання додаткових платних послуг. Сталою популярністю користуються надання доступу до мережі Інтернет, а також комп’ютерні курси, що діють у межах факультету суміжних професій. Щорічно в середньому 50 слухачів протягом 120 годин під керівництвом досвідчених викладачів отримують ґрунтовні знання й практичні навички користуванням комп’ютерною та офісною технікою, підвищуючи свою конкурентоспроможність на ринку праці.

У 1933 р. було створено кафедру фізики. 69% викладачів кафедри мають вчені ступені та звання. Керує кафедрою доктор фізико-математичних наук, професор О.В. Мельничук.

Підготовка молодих спеціалістів ведеться на базі сучасних наукових та навчальних лабораторій. Це лабораторії оптики поверхні напівпровідників, технології вирощування тонких плівок, електрофізичних властивостей напівпровідників та 11 навчальних лабораторій і кабінетів. Завершується будівництво астрономічної обсерваторії, яка буде устаткована телескопом Максутова з діаметром об’єктива 20 см. Гордістю кафедри є створена у 2000 р. сучасна лабораторія технічних засобів навчання, у якій студенти вчаться використовувати в навчальному процесі новітні засоби аудіо- та відеотехніки, а також проекційної апаратури, включаючи мультимедійні проектори. Тут вони отримують і навички використання комп’ютерів у якості технічних засобів навчання.

Кафедра підтримує постійні творчі зв’язки з рядом провідних наукових установ та ВНЗ України й близького зарубіжжя. Це інститут фізики НАН України (спільні експериментальні та теоретичні дослідження властивостей сильно легованого оксиду цинку й карбіду кремнію методами спектроскопії ІЧ відбивання та поверхневих поляритонів, а також антимоніду індію при дії на нього випромінювання СО2 лазера, обмін науково-технічною інформацією в рамках спільних досліджень), інститут фізики напівпровідників НАН України (спільні експериментальні та теоретичні дослідження властивостей сильно легованого оксиду цинку, карбіду кремнію методами спектроскопії ІЧ відбивання та поверхневих поляритонів; наукові консультації, спільні публікації, допомога приладами, програмами), Київський національний педагогічний університет ім. Михайла Драгоманова (спільна науково-методична робота з кафедрами методики викладання фізики, експериментальної, теоретичної фізики та астрономії, загальної фізики, участь у роботі республіканського науково-методичного семінару з фізики), Київський національний  університет ім. Тараса Шевченка (спільні дослідження в галузі фізики напівпровідників, спільні доповіді на конференціях та публікації, робота в методичній комісії Всеукраїнської олімпіади юних фізиків), Інститут проблем матеріалознавства НАН України (спільні дослідження в галузі плівкової технології багатокомпонентних напівпровідників та робота з проведення дисертаційних досліджень), Чернігівський педуніверситет ім. Тараса Шевченка (обмін досвідом науково-методичної роботи, методичними матеріалами, навчання в аспірантурі на кафедрі методики викладання фізики, рецензування методичних матеріалів).

На кафедрі проводиться значна наукова та науково-методична робота за такими основними напрямками:

1. Дослідження змішаних плазмон-фононних збуджень в анізотропних напівпровідникових монокристалах;

2. Дослідження оптичних та електрофізичних властивостей одновісних оптично-анізотропних напівпровідників та структур на їх основі;

3. Розробка методики осадження оксидних плівок на діелектричні та напівпровідникові підкладки та визначення їх оптичних та електрофізичних параметрів;

4. Синтез та дослідження діелектричних та напівпровідникових плівок неруйнівними методами спектроскопії ІЧ відбиття та поверхневих поляритонів;

5. Дослідження фізичних властивостей напівпровідникових  квазібінарних твердих розчинів і ;

6. Дослідження історичних аспектів розвитку Ніжинської вищої школи;

7. Дослідження нелінійних властивостей вузькозонних напівпровідників методами лазерної спектроскопії;

8. Дослідження надґраток та структур із квантовими ямами;

9. Розробка та дослідження шляхів підвищення ефективності професійної підготовки студентів з фізики на основі нових технологій навчання.

Результати наукових досліджень викладачів кафедри викладені в кількох сотнях публікацій у міжнародних фізичних і методичних журналах, а деякі з них включені у відомі спеціалістам монографії. Співробітниками кафедри отримано 15 авторських свідоцтв та патентів на винаходи.

До наукової роботи широко залучаються студенти, які виконують курсові та дипломні роботи на експериментальній базі наукових лабораторій.

За останні три роки викладачами факультету опубліковано 255 наукових праць, серед яких 79 навчально-методичних посібників для студентів та магістрантів. Серед цих публікацій необхідно виділити підручники та навчальні посібники, які мають гриф Міністерства освіти й науки України. Це “Лінійні системи диференціальних рівнянь з виродженням” (В.П. Яковець та ін.), “Геометричні перетворення площини” (В.П. Яковець та ін.), “Механіка. Молекулярна фізика та основи термодинаміки. Лабораторний практикум” (О.В. Мельничук, Л.Ю. Мельничук та ін.), “Основи квантової механіки” (В.М. Грибань, О.В. Мельничук та ін.), “Збірник задач з квантової механіки” (В.М. Грибань, О.В. Мельничук та ін.).

Заслуговує на увагу й монографія О.В. Мельничука зі співавторами “Спектроскопія залишкових променів”.

Фізико-математичний факультет набув значного досвіду проведення виховної роботи серед студентів у нових умовах. На факультеті сповна усвідомлюють важливість і складність справи виховання вчителя нової генерації, національно свідомого й духовно багатого інтелігента.

Система виховної роботи на факультеті формується на засадах “Концепції національного виховання”, Законів України “Про освіту”, “Про вищу освіту” та інших державних документів.

Комплекс виховних заходів та педагогічного впливу на студентів здійснюється за загальноуніверситетським та факультетським планами. Виховна робота також відображена в планах роботи кафедр.

Стратегічними завданнями виховання визначаються:

-науково-педагогічне забезпечення єдності духовного, інтелектуального, фізичного, психологічного та соціального розвитку особистості;

-піднесення в освіті значущості світоглядних знань і умінь як стрижня єдності виховання й навчання;

-творення індивідуального “я”, здатного до ухвалення морально виправданих рішень, особистої відповідальності, порозуміння з іншими;

-утвердження у виховній роботі пріоритету національного специфічного в універсалях культури при неодмінності шанування загальнолюдських цінностей;

-методичне спрямування культури на зміни, мотивацію та критерії вихованості людини.

Важливим аспектом виховної роботи є студентське самоврядування. Воно охоплює різні сфери діяльності факультету: навчання й виховання, побут, відпочинок і участь у суспільно-корисному житті, наведення ладу в гуртожитках і навчальних аудиторіях тощо.

Студентське самоврядування – це не лише засіб залучення молоді до вирішення завдань вищої школи, але й метод, який сприяє зростанню соціальної активності, ініціативи та відповідальності. Реалізується студентське самоврядування через студентський комітет факультету. Студентський комітет у навчальній роботі виконує такі функції:

-надає допомогу деканату з боку студентського активу в організації навчальної роботи на факультеті та в академічних групах;

-контролює дотримання студентами навчальної й трудової дисципліни.

Студентський комітет бере активну участь у роботі з виховання в студентів патріотичних та моральних якостей, почуття національної гідності в рамках комплексного плану виховної роботи в університеті та на факультеті протягом усього терміну навчання.

Важливою формою роботи студентського комітету факультету є науково-дослідна робота, яка передбачає:

-участь студентів у госпдоговірних науково-дослідних роботах;

-залучення студентів до наукових розробок колективів кафедр;

-підготовка доповідей до щорічних наукових студентських конференцій;

-залучення студентів факультету до участі у Всеукраїнських конкурсах і олімпіадах з актуальних проблем математики, фізики, інформатики.

До компетенції органів студентського самоврядування входять також різні аспекти фізкультурної, культурно-масової та інформаційної роботи, яка проводиться соціально-гуманітарним відділом університету, відповідними кафедрами, клубами та студентськими організаціями.

Студентське самоврядування на факультеті допомагає в підготовці висококваліфікованих учителів математики, фізики, інформатики та економіки, а також забезпечує виконання студентами своїх обов’язків і одночасно захист їх прав.

Студентське самоврядування сприяє гармонійному розвитку особистості студента й формуванню в нього навичок організатора, керівника.

Щорічно на факультеті проводиться ряд традиційних загально-факультетських культурно-масових заходів, зокрема: посвята першокурсників у студенти, “останній дзвоник” для студентів 5-го курсу, День факультету, День відкритих дверей, зустрічі з учасниками Великої Вітчизняної війни, визволителями м. Ніжина, представниками Збройних сил України, з відомими вченими та цікавими людьми.

Студенти факультету беруть активну участь у конкурсах, які проводять психолого-педагогічні кафедри, у клубі сатири та гумору, у конкурсі “Красуня університету”, грі “Нумо, першокурснику” тощо. На базі факультету діють колективи художньої самодіяльності.

Регулярно проводяться загальнофакультетські збори, збори старост груп та студентського активу.

Студенти залучаються до науково-дослідної роботи, виступають з доповідями на щорічних студентських наукових конференціях в університеті, а також на всеукраїнських та міжнародних конференціях. Результати наукових досліджень студентів друкуються в періодичних наукових виданнях. Щороку кілька випускників вступають до аспірантури.

Традиційними є екскурсії до музею факультету та університету (І курс), містом Ніжином з відвідуванням краєзнавчого музею, Музею рідкісної книги, поштової станції (І-ІІ курси), в музеї м. Києва та м. Чернігова (ІІ-ІІІ курси), відвідування педагогічного музею України (ІІ-ІІІ курси), поїздки в театри та на концерти.

Запроваджена схема виховної роботи створює відповідні умови для формування освіченої, інтелігентної, всебічно розвиненої особистості. В оточенні висококваліфікованих викладачів та науковців специфіка навчання на фізико-математичному факультеті сприяє вихованню в студентів відповідної сьогоденню діловитості, що при належній професійній підготовці сприяє працевлаштуванню наших випускників, їх адаптації до відповідних умов праці.

Випускники фізико-математичного факультету в залежності від обраної спеціальності можуть посідати посади вчителів математики, фізики, інформатики, економіки в школах, ліцеях, гімназіях та вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації. Випускники магістратури мають право працювати на викладацьких посадах у ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації.

Спеціалісти та магістри можуть також працювати в наукових установах та на виробництві, де потрібні глибокі знання математики, фізики, математичного моделювання, де необхідно обслуговувати складне обладнання, аналітичну та метрологічну апаратуру, різноманітні технологічні процеси. Підготовлені на факультеті фахівці – математики й фізики – можуть посідати посади низового управлінського персоналу в науковоємних виробництвах, спеціалістів фірм з продажу та обслуговуванню комп’ютерної техніки, працювати референтами – консультантами в організаціях, діяльність яких пов’язана з менеджментом та маркетингом фізичного обладнання, а також в установах моніторингу навколишнього середовища.

Література

1. Дополнение к сборнику постановлений по Министерству Народного Просвещения. 1803-1864. – СПб.: 1867. – 614 с.
2. Сборник постановлений по Министерству Народного Просвещения. – СПб., 1864. – Т. 2. – Отд. І.
3. Берте Н. Подробные статистические таблицы учебных заведений России за 1840 год // Журнал Министерства Народного Просвещения. – 1842. – № 3. – С. 54-69.
4. О дозволении принимать в университет Св. Владимира студентов лицея князя Безбородко без испытания // Журнал Министерства Народного Просвещения. – 1837. – № 11. – С. XIII.
5. О дозволении професорам лицеев, получившим сие звание до введения нового устава, переходить в университеты, не подвергаясь испытанию на степень доктора // Журнал Министерства Народного Просвещения. – 1836. – № 7. – С. V.